Історія
Вперше назва «Замостя» згадується ще у 16 ст. як назва маєтку «Дворец Замостье». Колись цей маєток був побудований навпроти єдиного на той час моста через річку Південний Буг. З часом це землеволодіння розширилося і в другій половині XVIII ст. воно вже мало вигляд містечка. Розбудові цього містечка сприяло скасування кріпосного права 1861 року та побудова залізничного вокзалу поблизу Вінниці.
На історичній карті міста за 1811 рік, можна побачити, що місто має межі: ріка Бог, річка Каліча, теперішня вулиця Хлібна, П’ятничанський спуск – межі правобережного Нового мосту. По території Замостя показано частину сучасного проспекту Коцюбинського, напрям сучасних вул. Замостянська, Київську та Брацлавську, також можна побачити дерев’яні мости через річку.
На відміну від центральної частини міста, так званих Нового міста та Старого, у формуванні Замостя визначним став період на зламі ХІХ-ХХ століть, коли цілісно й послідовно формувалася вулично-дорожня мережа відповідно нового генплану. Замостя – характерний зразок містобудівної культури часів злету російської імперії, під час якого відбувалося становлення індустріального інтернаціонального суспільства. Формування поквартальної забудови історичного ареалу Замостя треба віднести до 1880-х років, коли поряд, на відстані 2-х км від центральної частини, закінчується будівництво Києво – Балтської (1871) та Козятинсько – Здолбуновської (1873) залізниць. Вздовж проспекту Коцюбинського, цілими кварталами велася забудова одноповерховими житловими будинками, частіше дерев’яно-вальковані з облицюванням цеглою, з немасштабними фронтонами, стовпами та ґратами, що нагадували архітектуру великих будинків минулих років.
У забудові міста повоєнного часу зображено черговий етап розвитку стильового напрямку в радянській архітектурі, відомий під назвою «освоєння архітектурної спадщини», що розпочався у 30-ті роки, перерваний було війною, і продовжився у перші повоєнні роки.
У простір містобудівної форми Замостя органічно вписалися громадські об’єкти – цивільні та військові багатоквартирне житло та особняки, військові казарми, залізничні та виробничі об’єкти, а також класицистичні й функціональні громадські та житлові будівлі радянської доби.
В рамках проєкту “Тематичний тиждень. Вінницька миля” були розроблені плакати з історичними фотографіями та листівками, присвячені розвитку проспекту Коцюбинського в період з 1910 року по сьогоднішній день.
Данні постери можна побачити на стендах, що стоять у центральному холі Залізничного вокзалу.
Мілітарне Замостя
В рамках проєкту “Модель розвитку Замостя” командою КП “Центр Історії Вінниці” на замовлення КП “Агенція просторового розвитку”, було проведено додаткове дослідження по району Замостя.
Під час підготовки та в ході реалізації проєкту було проаналізувано загальновідомі та малодоступні широкому загалу джерела, за допомогою яких вдалося значною мірою реконструювати історичне минуле цього району.
У бурхливому ХХ ст. мілітарний фактор майже відразу став домінуючим у розвитку Замостя. Побудова військового містечка обумовила подальшу специфіку розвитку військово-стратегічної та військово-оборонної інфраструктури мікрорайону.
В умовах Першої світової війни Вінниця виконувала роль бази тилового забезпечення фронту та стратегічного транзитного пункту. Згодом склалася ситуація, коли контроль за цією інфраструктурою забезпечував контроль майже над усім містом. Тому за мілітарні об’єкти Замостя точилася боротьба у революційні події та російсько-українські війни 1917–1921 рр.
В період нацистської окупації більшість мілітарних об’єктів зберегли той же характер використання. З повторним установленням радянської влади в Україні та Вінниці відбувся черговий етап у розвитку району. Це обумовлювалося розташуванням важливих військово-стратегічних командних пунктів, спочатку – штабу командування Дальньої авіації, згодом штабу Командування 43 ракетної армії.
З відновленням незалежності України оборонний комплекс та Збройні Сили пройшли нелегкий шлях реформ, трансформації, а подекуди й спроб свідомого підриву обороноздатності держави. Змінилася й інфраструктура військового призначення Замостя. На послаблення мілітарного чинника вплинуло рішення керівництва України про відмову від третього за обсягом у світі ядерного арсеналу. Наразі на території Замостя продовжують розміщуватися важливі та стратегічні військові об’єкти, військові частини та командні центри. В умовах російсько-української війни мікрорайон включений у систему забезпечення тилу та фронту, а військові вінницького гарнізону здійснюють регулярні ротації на фронті.
Замостя сьогодні
Вінниця є досить компактним містом, за формою своїх меж вписується практично у коло, що може говорити про центричність планувальної організації. Але дорожня мережа вулиць є не характерною для такого планування. Центральні вулиці міста поділяють його на умовні сектори по сторонах світу. Річка Південний Буг взагалі ділить місто на дві майже однакові частини. Район Замостя та Центральний район знаходяться по різні береги річки та є найближчими композиційними центрами такої планувальної структури міста. А якщо точніше, то композиційним центром міста є Центральний міст, що поєднує Замостя і Центр. Також район поєднується з містом за допомогою Київського та Староміського мостів.
Замостя один з густонаселених районів міста Вінниці, що розташований у східній частині міста на лівому березі річки Південний Буг.
Незважаючи на те, що залізниця є одним з містоутворюючих об’єктів, що у свій час дали поштовх розвитку місту та району Замостя, вона має і негативний вплив. Із-за відсутності прямого дорожнього сполучення найближчих сусідніх районів Тяжилів та Військове містечко з Замостям, вона наче відсікає та відокремлює ці райони від усього міста.
Виходить так, що район Замостя є не тільки композиційним центром, а ще і своєрідною буферною територію, яку неможливо оминути.
Аналіз
Замостя має різноманіття специфічних характеристик, кожна з яких впливає на розвиток району та може підказати напрямок перспективного розвитку.
Район завдяки своєму географічному положенню та історичному контексту є осередком концентрації вокзалів, які з’єднують місто з зовнішнім світом. Наприклад, вулиця Київська є частиною магістральної дороги М-21, що веде в напрямку Києва. Вулиця Брацлавська впирається в магістраль М-12, що веде в напрямку Одеси. Центральний автовокзал сполучає місто з сусідніми обласними центрами та населеними пунктами та має понад 320 відправлень автобусів на добу. Завдяки територіальному розміщенню залізничний вокзал стає «парадним входом» до міста. А вздовж залізничних колій сконцентрована основна промисловість міста.
Завдяки своїй планувальній структурі та рельєфу, район має можливості до змін у транспортній інфраструктурі. Північна частина Замостя (вул. Янгеля та вул. Стрілецька) має нерозкритий потенціал стати зв’язком центральної та східної частин міста, якщо буде збудовано шляхопровід через залізницю по вул. Янгеля. Крім того це дасть можливість покращити транспортне забезпечення північної частини Замостя, яка є більш густозаселеною ніж район проспекту Коцюбинського проте значно менше забезпечена громадським транспортом та розвивати промислові території.
Квартали району компактні, з середньою довжиною та шириною 160 м, а це десь 3-5 хв пішої прогулянки. Відкрита система розміщення установ повсякденного використання по обслуговуванню населення чергуються з масивами житлової багатоповерхової та садибної забудови. Система озеленення представлена двома великими масивами (Парк «Хімік», Бригантина) та пішохідним бульваром на вулиці Замостянська. Дані зелені масиви розмішені на великій відстані один від одного, а озеленення вздовж вулиць неоднорідне. Завдяки квартальному плануванню та ширині вуличного простору, різноманітності об’ємів забудови та рівному рельєфу, в районі можна розвивати зручну пішохідну та велосипедну інфраструктуру.
Виклики
- Планувальна структура та транспортна мережа;
- Незалучені площі індустріальних територій до життя району;
- Нераціональне використання внутрішньоквартального простору;
- Відсутність велоінфраструктури;
- Самосформовані публічні простори без комфортного благоустрою;
- Вплив ринків та невеликих підприємств на зайнятість населення.
Візія
Замостя – якісне міське середовище та інноваційний розвиток
У 2030 році завдяки використанню внутрішніх територіальних ресурсів на Замості зростатиме якість вуличного та житлового простору, а безпечні та привабливі громадські простори заохочують людей різного віку, статі та здібностей до комфортних піших переміщень, оздоровлення та розваг.
Стратегічні цілі
Стратегічна ціль 1 Укріплення сусідства та розвиток
«центральних місцевих (локальних) проектів»
Стратегічна ціль 2 Забезпечення мобільності в районі на основі сумісності з місцевими умовами
Стратегічна ціль 3 Запропонування рішення по використанню територій, що сьогодні не використовуються
Стратегічна ціль 4 Вплив на оновлення зелених насаджень та створення мережі публічних просторів
Стратегічна ціль 5 Створення умов для покращення
стану дворових просторів
Модель Замостя
