Площа Привокзальна

Історія

Перша згадка про залізничний вокзал зустрічається у 1870 році, коли через Вінницю пройшла, нещодавно збудована, залізниця завдяки якій значно покращилося сполучення між Одесою, Києвом, Москвою, Петербургом та збільшився товарообіг. Вокзал знаходився на міській околиці, в кінці Олександрівської дороги (суч. назва “проспект Коцюбинського”). Це була дерев’яна споруда типу церкви з дзвоном, що дзвонив по прибутті та відправленні поїзда. Біля вокзалу знаходилася торгова площа.

Першу кам’яну будівлю залізничного вокзалу побудували значно пізніше, в кінці XIX століття. Це було невеличке приміщення, якє відповідало розмірам маленького провінційного містечка.

Вокзал був початковою станцією для першої лінії міського трамвая, який стартував у 1913 році. за маршрутом «Вокзал – Жіноча гімназія» (нинішня школа №2)

Цей вокзал був свідком революційних подій 1917 року, пережив роки Громадянської війни. У 1919 році на станції Вінниця знаходився штаб Другої Української дивізії під командуванням Н.А.Щорса.

У 1932 році Вінниця отримала статус обласного центру. Тому в середині 30-х років ХХ століття було прийнято рішення про будівництво нового великого залізничного вокзалу.

Третю будівлю спорудили приблизно в 1939 році. Новий вокзал протягом декількох років бачив, як стрімко зростало і розвивавлося соціалістичне місто. Платформи та зали станції вже все менше заповнювали люди у формі. Все більше зустрічалися цивільні: студенти, фахівці, що приїхали в наше місто на будівництво нових заводів, дівчата в легких сукнях, їдуть до моря.

За своїм задумом і перспективам будівля могла б служити вінничанам і по сьогоднішній день, якби не Друга Світова війна. У 1943 році, під час відступу німецьких військ з нашого міста, вокзал був підірваний. Єдиним, що збереглося і працювало до недавнього часу, був пішохідний міст (демонтований у 2005 році).

Відновлення вокзалу почалося відразу ж після війни в 1945-1946 роках. Новий будинок здали в експлуатацію у 1952 році. Перед входом були встановлені дві статуї: зліва – працівника, а праворуч дівчата-колгоспниці. На жаль, до наших днів вони не збереглися.

Навпроти вокзалу, де зараз знаходиться автостоянка, був гарний сквер. Зліва від вокзалу, на місці кафе «Фонтан», розташовувався невеликий фонтанчик з фігурами хлопчиків. Його демонтували ще на початку ХХІ століття.

29 жовтня 2002 року розпочали реконструкцію вокзалу. Вигляд його практично не змінився і до тепер.

Додаткові матеріали:

Скан історичної газети

Площа сьогодні

Словосполучення «привокзальна площа» у жителя міста, скоріш за все, асоціюється з великою кількість неорганізовано розташованих приватних автомобілів. Продираючись крізь них, екіпажі громадського транспорту доставляють пасажирів залізничного вокзалу та відвідувачів ринку.

На сьогоднішній момент існує відсутність прямої і швидкої пересадки між різними типами громадського транспорту. Наприклад, якщо тролейбус чи автобус зможуть висадити пасажирів практично біля входу до вокзалу, то користувачам трамваїв доводиться долати додаткових 230 м. Якщо людина поспішає з валізою до вокзалу, то ця додаткова відстань негативно впливає на часові затрати. І навпаки, якщо людина прибуває до вокзалу, то швидше за все вона знайде зупинку тролейбусу чи автобусу, а трамвайну зупинку видно не одразу.

Складність навігації по Привокзальній площі, а точніше її відсутність, варто виділити окремо. Важко зорієнтуватись по розташуванню того чи іншого виду громадського транспорту, де висадка та де посадка. Наразі, це можна зробити спостерігаючи за людьми, які знають куди йти.

Важливо також звернути увагу на те, що в спекотний день чи негоду, якщо доведеться очікувати транспорт або просто перебувати на площі, то з цим виникнуть складнощі. На площі привокзальній відсутні дерева і тимчасовий прихисток від опадів. Також публічний простір перед залізничним вокзалом не відповідає потребам людей, що очікують свого потягу чи зустрічають когось, або просто хочуть провести трохи часу.

Виклики

Організація руху громадського транспорту;
Організація системи «висадка – посадка» ;
Озеленення площі. Створення тіні ;
Комфортний та безпечний рух пішоходів ;
Створення інтуїтивної навігації по площі та місту ;
Виключення функції паркування на площі ;

Бачення майбутнього

Основою для створення вузла громадського транспорту на Привокзальній площі є реконструкція проспекту Коцюбинського за допомогою якої в профіль вулиці вводиться трамвай і створюється прямий зв’язок між площею Перемоги та Привокзальною площею.

Центральне положення трамвайних ліній дозволяє створити ефективну та швидку смугу громадського транспорту. Біля тротуарів знаходиться короткочасне місце для паркування. Велосипедні доріжки планується відокремити широкими пішоходними зонами, які створять зв’язки між вуличним простором і будівлями (комплексне використання). На перетині з вулицею Батозькою планується реорганізувати рух по колу, обладнати світлофорами для забезпечення вільного проїзду трамваїв.

Концепція передбачає реконструкцію Привокзальної площі, головним чином, збільшення площі тротуару, озеленення та організацію нових місць для зупинок громадського транспорту різних видів, зручних для пересадок пасажирів.

«Проект покликаний перетворити вокзал у головні в’їздні ворота міста, що зобразить його статус як обласного центру та міста з найвищою якістю життя в Україні. Як вузол між національним, регіональним і міським транспортом, а також завдяки різноманітному використанню в його околицях, район залізничного вокзалу використовується всім населенням і може вважатися таким собі комерційним центром міста і області», – Урс Томанн, швейцарський експерт з просторового містопланування, співзасновник CANactions school.

Для трамваїв, тролейбусів та автобусів буде забезпечений двосторонній рух. Для приватних автомобілів буде дозволений рух тільки в одну сторону для запобігання їх потрапляння в зони платформ громадського транспорту. Кількість вільних стоянок для посадки – висадки буде обмеженою. Платна довгострокова парковка (Park + Ride) буде розташована на північ від Привокзальної площі на місці сучасного трамвайного кільця.